У травні 2007 року  керівним складом ДПІ у Солом’янському районі м. Києва було проведено 4 сеанси телефонного зв’язку «гаряча лінія». Відповіді на актуальні питання, з якими звернулись під час проведення  сеансів телефонного зв’язку наводимо нижче:

 1.Питання.          

Чи повинно сплачувати збір за забруднення навколишнього природного середовища іноземне представництво медичної фірми в Україні – нерезидент, яке орендує автотранспорт?

 Відповідь: Платниками збору є суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи й організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України i в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди i скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів (п. 2.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Мінекології України та ДПА України від 19.07.99 р. № 162/379).

            Відповідно до п. 3.1 Інструкції № 162/379 об'єктом обчислення збору для пересувних джерел забруднення є обсяги фактично використаних видів пального, в результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини.

            Слід зазначити, що найпоширенішим видом забруднення є викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин автомобільним транспортом, що відбуваються при спалюванні пального. Тому наявність (у володінні чи користуванні за договорами) у суб'єкта господарювання автотранспорту чи закупівля ним пального свідчать про той факт, що він є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища.

 2.Питання. 

 Підприємство здійснює торгівлю броньованими дверима. Чи потрібно отримувати ліцензію на зазначений вид діяльності?

Відповідь: Вичерпний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, визначено ст. 9 Закону «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III (зі змінами та доповненнями). Будівельну діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих і огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж) віднесено до цього переліку (п. 30 ст. 9 Закону № 1775-III).

            Кваліфікаційні, організаційні, технологічні й інші вимоги провадження будівельної діяльності встановлено Ліцензійними умовами провадження будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж), затвердженими наказом Держпідприємництва України, Держбуду України від 13.09.2001 р. № 112/182 (зареєстровано в Мін'юсті України 08.11.2001 р. за № 939/6130, за текстом – Ліцензійні умови № 112/182), що є обов'язковими для суб'єктів господарювання, які виконують види робіт, визначені в додатку до цих Ліцензійних умов.

            Зведення несучих і огороджуючих конструкцій будівель та споруд, зокрема металопластикових (вікон, дверей тощо), полімерних, комбінованих, пневматичних та інших видів, включено до Переліку видів робіт провадження будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж) (додаток до Ліцензійних умов № 112/182).

            Тобто ліцензію на провадження будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих і огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж) необхідно отримувати саме для зведення дверей.

            Водночас, відповідно до ст. 2 Закону № 1775-III, види господарської діяльності, крім випадків передбачених частиною другою цієї статті, які не включені до переліку видів господарської діяльності, встановленого ст. 9 цього Закону, не підлягають ліцензуванню.

            Отже, діяльність, пов'язана виключно з продажем броньованих дверей, ліцензуванню не підлягає.

            3. Питання.

            Які переваги подання звітності в електронному вигляді?

Відповідь: Окрім того, що це значно зменшує обсяги паперового документообігу і скорочує час проведення перевірок, електронна звітність суттєво спрощує роботу бухгалтера, оскільки допущені при складанні звітності помилки одразу ж стають помітними. Програмне забезпечення електронної звітності автоматично виконує чимало спеціальних розрахунків, самостійно визначає допущені неточності тощо. При цьому бухгалтеру, який подає звітність в електронному вигляді, не треба перенавчатися, адже сторінки електронної звітності повністю  відповідають звітному документу  на паперових носіях. А система закритих та відкритих електронних ключів робить електронну звітність повністю захищеною від стороннього втручання.

Відділ  масово-роз’яснювальної роботи
та звернень громадян
ДПІ у Солом’янському районі м. Києва