Питання 1

Чи повинен аптечний заклад проводити розрахункові операції  через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменуваня, цін товарів ?

Відповідь: Так, повинен. Статтею 3 Закону України від 06.07.95р. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (зі змінами та доповненнями) (далі-Закон №265/95-ВР) встановлено, що суб‘єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов‘язані застосовувати РРО, включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

При цьому згідно з пунктом 11 статті 3 Закону №265/95-ВР суб‘єкти підприємницької діяльності повинні проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

На теперішній час можливості контрольно-касової техники дозволеної до застосування в Україні, здатні в повної мірі забезпечувати дотримання аптечними закладами при проведенні розрахункових операцій вимог пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР, а саме програмування асортименту товарів, який налічує декілька тисяч найменувань.

Роз‘яснення з цього запитання надано листом Державної податкової адміністрації України від 18.10.2007 р.№21275/7/23-7017.

Питання 2

Підприємство споживчої кооперації реалізує у сільській місцевості товари  промислового призначення. Чи потрібно підприємству застосовувати реєстратори розрахункових операцій ?

Відповідь: Відповідно до положень Закону  України від 10.04.92 р. № 2265-XII «Про споживчу кооперацію» (зі змінами та доповненнями) споживча кооперація в Україні – це добровільне об'єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. Вона здійснює торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством України, сприяє соціальному і культурному розвитку села, народних промислів і ремесел, бере участь у міжнародному кооперативному русі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”» (зі змінами та доповненнями, далі – Перелік № 1336), затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Пунктом 4 Переліку № 1336 встановлено проведення розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій у роздрібній торгівлі та громадському харчуванні на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва. Згідно з п. 2 постанови № 1336 установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 2, 3, 5, 6, 13, 14, 16, 17, 22, 23, 27 Переліку № 1336, 200 тис. грн. на один суб'єкт господарської діяльності, а визначених у пунктах 4 і 7 Переліку № 1336, 75 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).

Таким чином, підприємствам споживчої кооперації, які здійснюють роздрібну торгівлю продукцією власного виробництва у сільській місцевості, дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій, але з обов'язковим використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій у разі дотримання вимог п. 2 постанови № 1336.

Питання 3

Підприємство придбало процентний вексель за кошти. Чи включається до бази оподаткування ПДВ  проценти нараховані на суму векселя?

Відповідь: Так, включаються. Отже, відповідно до підпункту 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закону України від 03.04.97 р. №168/97-ВР „ Про податок на додану вартість” (із змінами та доповненнями) не є об‘єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб‘єктами підприємницької діяльності, Нацбанком України, Мінфіном України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

У разі коли платник податку здійснює операції з поставки товарів (послуг), які є об‘єктом оподаткування відповідно до пункту 3.1 статі 3 цього Закону, під забезпечення боргових зобов‘язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого чи переказного векселя або інших боргових інструментів (далі-вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни без урахуваня дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя. (пункт 4.8 статті 4 Закону №168/97-ВР).

При цьому, поствка векселів за кошти не є об‘єктом оподаткування ПДВ.

Виходячи з вищезазначеного, суми процентів, нарахованих за процентними векселями, включаються до бази оподаткування ПДВ товарів (послуг).

Питання 4

Підприємство-виробник підакцизної продукції відвантажує продукцію комісіонеру для її реалізації за договором комісії. Коли виникає податкове зобов‘язання з акцизного збору?

 Відповідь: Згідно з частиною 3 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року №18-92 „Про акцизний збір” датою виникнення податкових зобов‘язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше:

-або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продається;

-або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

Платниками акцизного збору є суб‘єкти  підприємницької діяльності – виробники підакцизних товарів і зобов‘язання по сплаті акцизного збору  не передається суб‘єкту  господарювання, який отримує підакцизну продукцію, незалежно від того, чи це покупець, чи комісіонер.

Враховуючи зазначене, датою виникнення податкових зобов‘язань з акцизного збору у підприємства – виробника підакцизних товарів (продукції) вважається дата зарахування коштів або дата відвантаження (передачі) продукції, незалежно від видів укладених договорів за якими здійснюється продаж.

Питання 5

Підприємство має намір приватизувати присадибну ділянку. Які послуги звільняються від оподаткування ПДВ?

Відповідь: Згідно з пп.5.1.19 п.5.1 ст.5 Закону України від 03.04.97 р. №168/97-ВР „Про ПДВ” (із змінами та доповненнями) звільняються від оподаткування ПДВ операції з безоплатної приватизації житлового фонду, включаючи місця загального користування (у тому числі підвали та горища) у багатоквартирних будинках, присадибних ділянок та земельних паїв відповідно до законодавства, а також з наданя послуг, отримання яких відповідно до законодавства є передумовою приватизації такого житлового фонду, присадибних ділянок та земельних паїв.

У листі Державного комітету України по земельних ресурсах від 06.06.2000 р. №14-13-4/2300 наведено перелік послуг (робіт), одержання яких є передумовою приватизації земельних ділянок і земельних паїв, операції з продажу яких, починаючи з 31.02.2000 р., звільняються від оподаткування ПДВ.

До складу послуг відповідно до листа Державного комітету України по земельних ресурсах та положення Земельного кодексу України відносяться:

- розробка проектів відведення земельних ділянок громадянам у приватну власність для будівництва й обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка);

- розробка технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на землю громадян, яким передані земельні ділянки для будівництва й обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка);

- складання схеми розподілу земель колективної власності на земельні частки (паї) з метою їх приватизації громадянами;

- розробка технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на землю громадянам, що побажали одержати свою земельну частку (пай) у натурі (на місцевості);

- заповнення бланків державних актів на право приватної власності на землю.

Питання 6

Підприємство займається ввозом імпортного товару .Чи можливо розрахуватися з митницією податковим векселем?

 Відповідь: Так. Частиною 3 ст. 65 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” та дорученням Кабінету Міністрів України від 23.01.2007 р. №265/5/1-07 зобов‘язано Державну митну службу України та Державну податкову адміністрацію України використовувати у роботі висновки Міністерства фінансів України від 19.01.2007 р. №31-20020-3-8/209 та Міністерства юстиції України від 16.01.2007 р. №20-9-159(229).

Надання податкових векселів при сплаті податку на додану вартість при розмітненні імпортних товарів (передбачене п.11.5 ст.11 Закону України „Про ПДВ”) та надання відстрочення  щодо сплати податкових зобов‘язань суб‘єктів господарювання з податків, зборів (обов‘язкових платежів) (заборонено на 2007 рік частиною 3 ст.65 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”) мають різну правову природу.

Таким чином, у 2007 році платники ПДВ при імпортуванні товарів на митну територію України можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов‘язання за умови дотримання вимог п.11.5 ст.11 Закону України „Про ПДВ”.

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва