Огляд судової практики, пов’язаної з поворотньою фінансовою допомогою 

Верховний суд України розглянув справу за позовом ТОВ «В» до ОДПС про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень і рішень про результати розгляду скарг та вирішив, що касаційна скарга ОДПС підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України від 24 грудня 2002 року № 349-ІV, чинній на момент проведення перевірки дотримання позивачем норм податкового законодавства,валовий дохід включає доходи у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

Згідно з пунктом 2 розділу II «Перехідні положення» Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 24 грудня 2002 року № 349-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» поворотна фінансова допомога, надана до моменту набрання чинності цим Законом, оподатковується за правилами, що діяли на момент її надання. При цьому, якщо платник податку включив суми такої поворотної допомоги до складу валових доходів відповідно до роз'яснень контролюючих органів, такий платник податку має право включити суми такої поворотної фінансової допомоги (її частини) до складу валових витрат за результатами податкового періоду, в якому відбувається її повернення. Це правило діє до 1 січня 2004 року.

Судами встановлено, що ТОВ «В» (позичальник) укладено договір безпроцентної позики з компанією «О», яким визначено, що позикодавець передає позичальнику грошові кошти на зворотній безпроцентній основі із зобов’язанням останнього повернути вказану суму коштів в конкретний строк.

Позивач отримав суму коштів і не включив до складу валових доходів, оскільки в редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283 «Про оподаткування прибутку підприємств», чинній на момент отримання відповідних частин поворотної фінансової допомоги, не було встановлено обов’язку платника податку включати суму поворотної фінансової допомоги, отриманої від нерезидента до складу валового доходу підприємства та включати до валових витрат суму поверненої нерезиденту поворотної фінансової допомоги.

Суди попередніх інстанцій при задоволенні позову виходили з того, що оподаткування поворотної фінансової допомоги, наданої до моменту набрання чинності Законом, після 1 січня 2004 року повинно проводитися за правилами, що діяли на момент її надання. При цьому не врахували, що законодавець у пункті 1 Перехідних положень чітко зазначив дату, до якої платник податку має право на оподаткування поворотної фінансової допомоги за старими правилами.

Враховуючи викладене, судом підтримується позиція ОДПС щодо необхідності віднесення сум поворотної фінансової допомоги до складу валового доходу підприємства. 

ДПА у м. Києві