Євроінтеграція та вступ України у НАТО – одна  із тем семінарів податківців Деснянського району м. Києва

На виконання вимог Указу Президента України „Про Цільовий план Україна – НАТО на 2009 рік у рамках Плану дій Україна — НАТО” від 2 березня 2009 року № 116/2009  та Заходів ДПА України щодо реалізації Цільового плану Україна – НАТО на 2009 рік у рамках Плану дій Україна – НАТО, затверджених наказом ДПА України від 19.03.09 № 136, податківцями Деснянського району міста Києва під час проведення семінарів доводиться до широких верств населення інформація щодо необхідності набуття Україною членства в НАТО та обрання Україною напряму вступу до Європейського Союзу.

Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані в грудні 1991 року, коли Міністр закордонних справ Нідерландів, як головуючої в ЄС країни, у своєму листі від імені Євросоюзу офіційно визнав незалежність України.

Правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво (УПС) від 16 червня 1994 року (набула чинності 1 березня 1998 року), яка започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань.

На сьогодні в рамках УПС визначено пріоритети співпраці між Україною та ЄС: енергетика, торгівля та інвестиції, юстиція та внутрішні справи, наближення законодавства України до законодавства Євросоюзу, охорона навколишнього середовища, транспортна сфера, транскордонне співробітництво, співпраця у сфері науки, технологій та космосу.

Стратегія євроінтеграційного поступу України та кроки щодо наближення до членства в Євросоюзі були окреслені у Посланні Президента України до Верховної Ради "Європейський вибір".

Партнерський діалог Україна — ЄС розвивається під час проведення щорічних засідань Саміту Україна — ЄС за участю Президента України; Ради з питань співробітництва за участю Прем’єр-міністра України; Комітету з питань співробітництва; Комітету парламентського співробітництва; регулярних консультацій Україна — Трійка ЄС, постійних експертних консультацій. Між Україною та ЄС щорічно відбувається понад 80 офіційних зустрічей та консультацій на високому та експертному рівнях.

Нинішній розвиток політичного діалогу між Україною та ЄС базується на впровадженні Україною Стратегії інтеграції до ЄС, виконанні сторонами УПС та опрацюванні Плану дій в рамках Європейської політики сусідства. Україна виходить з того, що реалізація зазначеного документа має сприяти посиленню співпраці між Україною та ЄС, створити необхідні умови для переходу в майбутньому до якісно нового рівня відносин з ЄС. Належна імплементація Плану дій повинна також сприяти поступовій інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС та створити передумови для започаткування з ЄС зони вільної торгівлі. Кінцевою політичною метою Плану дій має стати укладення нової посиленої угоди з ЄС.

Залишаючись поза межами Євросоюзу, Україна успішно асоціюється з процесом здійснення спільної європейської політики безпеки та оборони (ЄПБО). Зміцненню правової основи цієї співпраці слугуватиме укладення Угоди про участь України в операціях Європейського Союзу з врегулювання кризових ситуацій, а також про безпекові процедури обміну інформацією.

ЄС визнає також важливу роль України у підтриманні безпеки і стабільності на континенті, а також її високий промислово-технологічний потенціал у військовій сфері, що підтверджується практикою запрошення України до проведення військових навчань за участю підрозділів ЄС.

Динамічно розвивається торговельно-економічне співробітництво між Україною та Європейським Союзом. З року в рік стабільно зростає двосторонній зовнішньоторговельний оборот та прямі іноземні інвестиції з країн ЄС в українську економіку.

В останні роки помітно активізувалося співробітництво України та ЄС в галузі енергетики, в тому числі ядерної, сільського господарства та охорони навколишнього середовища. Поступово зростає політична та фінансова допомога Україні з боку ЄС у вирішенні наболілих проблем в енергетичному секторі та подоланні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

За підтримки ЄС здійснюється також реформування системи управління газотранспортною системою України.

Починаючи з 1991 року, Європейський Союз надає значну технічну, гуманітарну та макрофінансову допомогу Україні. На сьогодні загальний обсяг допомоги, наданої Україні з боку ЄС, складає понад 1 млрд. євро.

З огляду на значний космічний технічний та технологічний потенціал України, перспективним напрямом співробітництва України та ЄС є сфера космічних досліджень.

Україна активно взаємодіє з ЄС у сфері боротьби з нелегальною міграцією, реадмісії, боротьби з організованою злочинністю і тероризмом, здійснює активне реформування прикордонного менеджменту, міграційно-візової політики та відповідної правової бази.

В контексті розширення ЄС Україна прагне не допустити появи нових розподільчих ліній в Європі та виступає за забезпечення недискримінаційного порядку в’їзду до країн — членів ЄС своїх громадян. Робота на цьому напрямі, зокрема, передбачає перспективне запровадження довгострокових багаторазових віз для громадян України, які на постійній основі беруть участь у економічних, культурних, спортивних, наукових і навчальних обмінах з ЄС; полегшення порядку перетину кордону для громадян України, що мешкають в прикордонних з ЄС районах, а в довгостроковій перспективі — спрощення візового режиму ЄС для всіх категорій українських громадян.

Розповідаючи на семінарах про необхідність набуття Україною членства в НАТО, податківці, перш за все, роз’яснюють, що головною метою НАТО є захист свободи і безпеки всіх її членів політичними та військовими  засобами відповідно до Статуту ООН. З самого початку існування Альянс працює над установленням справедливого і тривалого мирного порядку в Європі на засадах загальних демократичних цінностей, прав людини та верховенства права. Ця головна мета Альянсу наповнилась новим змістом по закінченні холодної війни, оскільки вперше у повоєнній історії Європи перспектива її досягнення стала реальністю.

Північноатлантичний альянс створювався, насамперед, з метою колективної оборони країн Західної Європи та Північної Америки проти можливого нападу з боку СРСР. Заснування НАТО відповідає 51 статті Статуту ООН, де вказується, що “Статут ні в якій мірі не зачіпає невід`ємне право на індивідуальну або колективну самооборону, якщо відбудеться військовий напад на Члена Організації...”

В часи холодної війни Альянс ніколи і ніде не використовував військову силу проти третіх країн або проти своїх же держав — членів. Водночас СРСР, на чолі Організації Варшавського договору, застосовував засіб військового втручання у внутрішні справи союзників по соціалістичному табору, як це було в Угорщині в 1956 році і Чехословаччині в 1968 році.

Після завершення холодної війни Альянс перебрав на себе нові ключові завдання, як-то зміцнення безпеки шляхом заохочення партнерських відносин з усіма демократичними країнами Європи до Кавказу та Центральної Азії. У відповідь на зміни, що сталися у загальному середовищі безпеки, Альянс також перебрав на себе додаткову відповідальність. Це, зокрема, подолання нестабільності, що походить від регіональних та етнічних конфліктів на території Європи, та загроз, що виникають поза межами євроатлантичного регіону.

«Ми живемо в нові часи – часи, коли Україна, отримавши незалежність і ставши на шлях розвитку демократичного суспільства, потребує захисту. Лише гуртом можна протистояти міжнародному тероризму, поширенню зброї масового знищення, протистояти поширенню регіональних та етнічних конфліктів» — цими словами податківці закінчують свої семінари і сподіваються, що настане час, коли наша країна буде повноправним членом Європейського Союзу та НАТО. 

ДПІ у Деснянському районі м. Києва