Хто риє комусь яму, сам туди попаде

За минулий рік столичними податківцями забезпечено 53 мільярди 865 мільйонів гривень надходжень до Зведеного бюджету України, що на 13 мільярдів 238 мільйонів більше, ніж у позаминулому році. До державного бюджету платниками податків міста Києва сплачено 41 мільярд 394 мільйони гривень. Варто також зауважити,  що 43 відсотки платежів податку на додану вартість до загального фонду держбюджету держави забезпечують, власне, столичні податківці. Лише за рахунок цього податку бюджет додатково отримав 4 мільярди 702 мільйони гривень.

Проте, існує певний прошарок суб’єктів підприємницької діяльності, який має на цей податок свій досить своєрідний погляд. Несплата його до бюджету, зловживання із відшкодуванням стали для них одним із джерел збагачення. То ж зовсім не випадково боротьба із зловмисниками такого роду стала одним з найважливіших напрямів роботи органів столичної податкової служби. Розповісти про її особливості наш кореспондент Леонід Самсоненко попросив голову ДПА у м. Києві Олега НІЗЕНКА. 

— Насамперед нагадаю, що у березні 2008 року набули чинності зміни до порядку подання податкової звітності, згідно з якими усі платники податку на додану вартість зобов’язані подавати розшифровку податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі своїх постачальників та покупців (так званий додаток №5). Це нововведення дало змогу  податківцям значно оперативніше відслідковувати можливі порушення. Адже раніше їх можна було виявити лише при перевірці підприємств, тобто в середньому раз на рік. Як правило, час вже був згаяний: податківці приходили до фірми-контрагента із зустрічною перевіркою і, часто-густо, з’ясовували, що підприємство вже припинило своє існування, стало банкрутом, або перебуває у розшуку.

Нині ситуація змінилася кардинально. На сьогодні кожна столична податкова інспекція має загальноукраїнську базу даних усіх операцій, які відбулися протягом місяця. Тобто, на двадцятий день після закінчення звітного місяця платники надають податкову звітність, і якщо київське підприємство задекларувало податковий кредит, а його контрагент, у будь-якому куточку України не прозвітував, то це виявляється майже миттєво. І от у цьому випадку, аби з’ясувати всі обставини справи, а також за умови, що підприємство не надало ґрунтовних пояснень, і розпочинаються перевірки зазначених підприємств. При потребі до них залучаються і працівники податкової міліції.

Аби зрозуміти, обсяги цієї роботи, вдамося до цифр. За березень — листопад 2008 року (тобто з моменту введення змін до декларації з ПДВ – прим. ред.) податковими органами столиці прийнято 650 тисяч декларацій з ПДВ, з них 420 тисяч в електронному вигляді. При цьому 85 відсотків платників прозвітували про здійснення оподатковуваних операцій з ПДВ та розшифрували податкові зобов’язання та податковий кредит у розрізі контрагентів. Лише на сьогоднішній день нашими ревізорами одночасно перевіряється близько двох тисяч декларацій з ПДВ, де виявлені розбіжності між податковим кредитом та податковим зобов’язанням. Власне, саме під час таких перевірок і виявляються так звані «податкові ями», на боротьбу з якими і спрямовані значні сили податкових органів. І не лише столиці, а й всієї України.  

Але ж донедавна про них ще чути не було. Отже, «податкова яма» явище для України нове?

— Ні. Сам термін «податкова яма» виник нещодавно, але явище, якому дали цю назву, існувало давно. Просто раніше в податкових та бізнесових колах такі підприємства називалися по-іншому: «фірми-метелики», «фіктивні фірми», «чорні» і т.д. Тому відпрацьовувалися вони завжди, коли податківці стикалися з випадками формування податкового кредиту для протиправного відшкодування ПДВ. Певне, пам’ятаєте сумнозвісні шкіри великої рогатої худоби, яких експортовано за кордон було більше, ніж взагалі вирощено тварин у країні.  

У чому ж полягає хитрість використання махінаторами «податкових ям»?  

— «Податкова яма» використовується для ухилення від оподаткування, мінімізації сплати податків та отримання незаконного відшкодування ПДВ. Через «податкові ями» проводяться безтоварні операції, нетиповий експорт та легалізація товарів за завищеними цінами – у 5, 10 і навіть 100 разів.

Наведу приклад, що, на мій погляд, взагалі є взірцем нахабства. Так, під час проведення перевірки було встановлено, що відповідно до договору поставки природного газу та акту прийому-передачі протягом березня 2008 року столичне підприємство, нібито, поставило значну кількість природного газу, а львівське, нібито, його прийняло та реалізувало споживачам. Столичні податківці направили запит до відомого українського підприємства, яке займається транспортуванням та продажем газу. Відповідь була однозначною: такого оператора на газовому ринку України взагалі не існувало, і не існує. Оперативні співробітники податкової міліції, аби з’ясувати всі обставини справи, виїхали до міста Львова та встановили, що директор львівського підприємства стоїть на обліку в наркологічному диспансері і не має постійного місця проживання. Тож, столичним ділкам донараховано майже 12 мільйонів гривень податку.

Загалом схеми, що вибудовуються для ухилення від сплати податків, стають дедалі розгалуженішими. До них залучається значна кількість суб'єктів господарювання з різних регіонів. У такому ланцюзі може знаходитись кілька підприємств, проте є випадки, коли їх кількість сягає десятків і, навіть, сотень. І, як правило,  в кінці ланцюга – «податкова яма». Так, на підставі матеріалів, зібраних столичними податківцями у 2008 році, порушено кримінальні справи відносно 93 суб’єктів господарювання. В їх межах вже розкрито 40 банківських таємниць щодо руху коштів на банківських рахунках підприємств-«податкових ям». До речі, банки у цих випадках йдуть назустріч податковій, тож інформацію ми отримуємо достатньо оперативно. На даний час завершено 250 перевірок, за результатами яких до бюджету донараховано 400 мільйонів гривень ПДВ, а також зменшено незаконно заявлених до відшкодування ще 80 мільйонів. Окрім того, направлено 550 інформаційних повідомлень до ДПІ в інших регіонах України, по сформованому кредиту з ПДВ на суму понад 346 мільйонів гривень. А всього з початку 2008 року столичними податківцями зменшено незаконно заявленого до відшкодування ПДВ на загальну суму – 2 мільярди 804 мільйони гривень.

Для бажаючих погратися з державою в гру під назвою „податкова яма, хочу нагадати: кожен такий «бізнесмен» відповідатиме згідно із Кримінальним Кодексом. Зокрема, ст. 212 за ухилення від сплати податків передбачає до 10 років позбавлення волі, ст. 205 – фіктивне підприємництво – до 5 років, ст. 191 – розкрадання, в т.ч. бюджетних коштів – до 12 років позбавлення волі.   

А щоб Ви порадили сумлінним підприємцям, які не бажають потрапити до «податкової ями»? 

— Передусім хочу застерегти громадян, які, зважаючи на скрутне фінансове становище, легковажно погоджуються на пропозицію незнайомих осіб зареєструвати на себе підприємство за винагороду. Як правило, воно потім виявляється задіяним у злочинних схемах мінімізації сплати податків до бюджету та незаконної заяви до відшкодування ПДВ.

Що ж стосується сумлінних платників податків, то їм насамперед слід звернути увагу на місце реєстрації підприємства. Особливо, якщо раптом воно зареєстроване у так званому «бізнес-інкубаторі». Виникає питання, як солідне підприємство може мати офіс, розташований на кількох квадратних сантиметрах — нонсенс! Потім ретельно перевірити, чи не скасовані установчі документи та свідоцтва у підприємства. На сьогодні інформаційні ресурси податкових органів надають можливість платникам перевірити наявність, принаймні, свідоцтва платника ПДВ, не виходячи з офісу за допомогою мережі Інтернет. На нашому офіційному сайті кожен платник, окрім того, може також знайти інформацію щодо виявлених «бізнес-інкубаторів», підприємств з ознаками «фіктивності» та тих громадян, яких розшукує податкова міліція, тощо.

Слід також наголосити, що так звані «податкові ями», «фіктивні» підприємства, «фірми-метелики», як би їх не називали, завдають реальних збитків громадянам і суспільству. Це часто саме ті кошти, яких не вистачає для багатьох видатків бюджету. То ж висновок один: наведення порядку із такими підприємцями потрібно всім – державі, суспільству та кожному окремому громадянину.

Олеже Васильовичу, майже завжди січень є одним з найскладніших місяців року щодо надходжень до бюджетів усіх рівнів. А яким він видався для ДПА у м. Києві?  

– Напруженим але цілком виконаним. Всі прогнозні показники нами виконано і, навіть, перевиконано. У січні 2009 року столичними податківцями забезпечено до Зведеного бюджету України 3 мільярди 604 мільйони гривень, що майже на 332 мільйони більше ніж у січні минулого року. До Державного бюджету платниками податків міста Києва сплачено 2 мільярди 865 мільйонів гривень, що на 10 відсотків або на 278 мільйонів більше ніж у відповідному періоді минулоріч.

Урядовий Кур'єр