Коли нижче ціни первісної вартості — тоді собі дорожче

Під час здійснення перевірки результатів господарської діяльності ТОВ «F» фахівцями управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було встановлено: позивач здійснював реалізацію брухту чорних металів за ціною, нижчою за ціну його первісної вартості.

Відстоюючи свою позицію при судовому розгляді справи у Господарському суді м. Києва за позовом ТОВ «F» про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, яким платнику податковою інспекцією на підставі акту перевірки з питання дотримання вимог податкового і валютного законодавства було донараховано податку на прибуток 3 мільйони гривень, податківці доводили свої аргументи логічно і законно:

По-перше, по Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність це – «будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах…».

А у визначенні «господарської діяльності» згідно зі статтею 142 Господарського кодексу України термін «доход» ототожнюється з «прибутком». Іншими словами, Господарський Кодекс встановлює, що прибуток (доход) суб’єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб’єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та амортизаційних відрахувань.

По-друге, згідно з тим же Законом «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу це – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

І, по-третє, висновок і позиція податківців: оскільки первісна вартість реалізованих запасів брухту чорних металів нижче отриманого доходу від продажу цих запасів, тому до складу валових витрат відноситься та частина первісної вартості запасів, що в подальшому була використана в господарській діяльності суб’єкта господарювання, направленої на отримання доходу.

Однак, Господарським судом м. Києва аргументи ДПІ у Шевченківському районі не були взяті до уваги, тому позовні вимоги ТОВ «F» були задоволені у повному обсязі постановою ще від 30.07.2007 р.

Не погоджуючись із вищевказаною постановою, ДПІ у Шевченківському районі оскаржила її в Київському апеляційному адміністративному суді, постановою якого від 21 січня 2009 року, що набрала законної сили з моменту проголошення, була підтверджена правомірність донарахування інспекцією ТОВ «F» податкового зобов’язання в розмірі 3 мільйони гривень, які підлягають сплаті до Державного бюджету України

ДПІ у Шевченківському  районі м. Києва