Огляд судової практики, пов’язаної з нарахуванням та сплатою податку на додану вартість підприємствами
 

ВГСУ розглянув справу за позовом ТОВ "Х" до ОДПС.

ТОВ "Х" звернулось до ВГСУ з касаційною скаргою з підстав порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати судові рішення місцевого господарського суду та господарського

суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Вищого господарського суду України касаційна скарга ТОВ «Х» залишена без задоволення з наступних підстав.

Підпунктом 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валові витрати виробництва та обігу – це сума будь-яких витрат платника у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються(виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що господарська діяльність – будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку-9 «Запаси», затвердженому у Міністерстві юстиції України 02.11.99 № 751/4044 (далі – Положення): запаси визначаються активом, якщо є можливість того, що підприємство отримає у майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена (п.5).

Відповідно до п.4 цього Положення – для мети бухгалтерського обліку запаси включають: сировину, основні та допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні ресурси, готову продукцію, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажу та відповідає технічним та якісним характеристикам.

Як встановлено у ході розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, готова продукція (висівки), яка виготовлена на виробничих потужностях ВАТ «К» і зберігалася на складі КХП згідно з висновком ветеринарної експертизи втратила свої якісні показники, зіпсована та непридатна для використання її у господарської діяльності позивача. Відповідно до Положення вартість зіпсованої продукції не є активом, тому що її використання не дасть економічної користі підприємству.

Таким чином, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає нормативно обґрунтованим висновок господарських судів першої та апеляційної інстанцій, що висівки, які були списані як недоброякісні та непридатні для використання, слід вважати витраченими на цілі, що не пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та продажем продукції. Встановлення даного факту є дійсною підставою для висновку про необґрунтованість включення суми собівартості готової продукції (висівок) до складу валових витрат.

Згідно з пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із врахуванням змін та доповнень) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з пп.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Виходячи зі змісту наведених норм та оскільки, як вказувалось вище, встановлено необґрунтоване завищення позивачем валових витрат на суму собівартості готової продукції (висівок), то судами обґрунтовано зазначено про неправомірність віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту з суми собівартості придбаної продукції, яка не була в подальшому використана підприємством у власній господарській діяльності.

Пропонуємо використовувати зазначену інформацію при організації позовної роботи.

ДПА у м. Києві