Із судової практики

У жовтні 2003 року ТОВ «Х» звернулося до суду з позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень ДПІ у Печерському районі м. Києва, якими позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість разом зі штрафними санкціями у сумі 1642,0 грн., а також завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2002 року на загальну суму майже 8 млн. грн..

Ухвалою Господарського суду від 03.03.2005 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ДПІ у Дарницькому районі м. Києва (на момент розгляду справи ТОВ «Х» перебуває на обліку в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва).

В ході зустрічних перевірок податковими органами встановлено, що постачальником контрагента позивача є ПП «Y», яке має ознаки фіктивності (експертизою почерку директора та засновника ПП «Y» встановлено, що фінансові та звітні документи підприємства підписувала від її імені невстановлена особа). Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва установчі документи зазначеного підприємства визнано недійсними.

В ході проведення оперативних заходів встановлено, що ПП «Y» придбало прилад у іншого товариства, яке у лютому 2003 року ліквідоване та згідно з податковою декларацією з ПДВ за грудень 2002 року, поданої підприємством до податкового органу, вартість реалізованого приладу не включена до складу податкових зобов’язань.

Тобто, ТОВ «Х» , в порушення вимог пп. 7.4.1 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту у грудні 2002 року суму ПДВ у розмірі 8,0 млн. грн., чим завищено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість.

Господарський суд м. Києва рішенням від 30 березня 2005 року, яке Київський апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 31 серпня 2005 року, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України постановою від 19 жовтня 2006 року задовольнив касаційну скаргу ДПІ, скасував судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

Верховний суд України постановою від 20 травня 2008 року відмовив у задоволенні касаційної скарги  ТОВ «Х». На даний час ДПІ у Дарницькому районі м. Києва звернулося з позовом до суду про стягнення з ТОВ «Х» узгодженої суми податкового зобов’язання. У випадку вирішення справи на користь ДПІ до бюджету надійде 8 млн. гривень.

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва