Огляд судової практики про проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій
 

Вищий адміністративний суд України розглянув справу за позовом ВАТ „Ж” до ДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму штрафних санкцій за відпуск на АЗС палива з використанням електронних пластикових старт-карт без проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій та прийняв постанову від 12.07.2007 року, якою скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій вмотивовані висновком суду про відсутність з боку позивача порушення вимог пунктів 1-2 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі – Закон) при відпуску палива з використанням електронних пластикових старт-карт без проведення розрахункових операцій, оскільки такі операції в момент відпуску пального не відбувалися з огляду на факт оплати пального в безготівковій формі, який передував відпуску пального.

З висновками суддів Вищий адміністративний суд України не погоджується з наступних підстав:

На території України у сферах, визначених Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника (частина 1 ст.12 цього Закону).

Згідно з частиною 1 ст.13 Закону вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених відповідно до частини 1 ст.13 цього Закону постановою КМ України від 18.02.02 №199, уповноважено Державну комісію з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом встановлювати додаткові, порівняно із встановленими зазначеною постановою, вимоги щодо реалізації фіскальних функцій спеціалізованими реєстраторами для конкретних сфер застосування.

Пунктом 2 Положення про Державну комісію з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом, затвердженого постановою КМ України від 24.01.97 №81, чинною до скасування постановою КМ України від 21.12.05 №1231, зазначена комісія визначена постійно діючим органом при КМ України.

Протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.02 №13 затверджені „Технічні вимоги до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій”. Пунктом 15 цих Технічних умов встановлено, що в режимі реєстрації відпускання пального ЕККА повинен забезпечувати у єдиному нерозривному технологічному процесі: управління відпусканням пального; реєстрацію об’єму / в літрах / та вартості / у гривнях / відпущеного пального кожного найменування окремо за готівкою та кожною безготівковою формами оплати; відображення на індикаторі оператора стану кожного роздавального крана паливно-роздавальної колонки, а такою для кожної замовленої дози – поточної інформації про об'єм відпущеного пального (у літрах) через цей роздавальний кран: дебетування платіжних карток; друкування чеків установленої форми, які додатково містять номери ПРК, через які здійснювалося відпускання пального, об'єм (в літрах) і вартість (у гривнях) фактично відпущеного пального. При попередній оплаті друкування чека повинне здійснюватися до початку відпускання пального, при оплаті за фактично відпущене пальне – після закінчення його відпускання (встановлення роздавального крана в ПРК / п.16 Технічних умов/.

Пунктом 7 додатку до постанови КМ України „Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій” від 07.02.01. №121 прийнятої відповідно до Закону  №1776-ІІІ, граничний термін проведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі нафтопродуктами (крім роздрібної торгівлі через контейнерні автозаправні станції) встановлений як 1 січня 2004 року.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що відповідно до вимог Закону, реалізація пального на АЗС, в тому числі попередньо оплаченого, повинна проводитись через реєстратор розрахункових операцій, який відповідає спеціально встановленим вимогам щодо конструкції, забезпечує реєстрацію відпускання пального та включає можливість останньої без фіксації фіскальним блоком інформації про об’єм відпущеного пального та його вартості, з роздрукуванням чеку, що підтверджує факт відпуску пального та розрахунку за нього.

Невикористання господарюючим суб’єктом реєстратора розрахункових операцій відповідно до встановлених уповноваженим органом вимог та внесених до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, наслідком чого є відпускання пального без реєстрації розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій свідчить про порушення таким суб’єктом вимог пункту 1 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

ДПА у м. Києві