|
Надії
збагатитися за рахунок державних коштів – марні!
Сьогодення
характеризується невгамовним прогресом у всіх галузях людського
буття. Та, на жаль, цей розвиток стосується не лише суспільно
корисних процесів. Любителі «легкої наживи» прогресують у своїх
«винаходах» також. Характерними випадками є намагання збагатитися за
рахунок державних коштів. Користуючись «прогалинами» в
законодавстві, умільці завбачливо «не ігнорують» право на
відшкодування податку на додану вартість, але, зачасто незаконно.
Працівники
Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
проводять масштабну роботу по виявленню та упередженню фактів
незаконного відшкодування ПДВ.
Як приклад,
підприємство ТОВ «П» подало позов до Державної податкової інспекції
у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення про зменшення ПДВ в розмірі 1 636 992,00
грн.
15 березня
2004 року ТОВ «П» уклало договір постачання з ПП «У», за якими зобов’язалося
поставити та передати у власність останньому біологічно-активні
добавки на загальну суму 9821952,00 грн., в тому числі ПДВ –
1 636 992,00 грн. (що й було віднесено до податкового кредиту).
Розрахунки
за отриманий на підставі договору постачання товар були здійснені
Позивачем шляхом пред’явлення до оплати
емітованого векселю, у зв’язку з чим зобов’язанння
за договором припинено шляхом зарахування зустрічних вимог сторін.
Відповідно
до статті 21 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу»
вексель характеризується як цінний папір, який засвідчує безумовне
грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку
визначену суму грошових коштів власнику векселя. Поряд з цим, у
розділі «Визначення термінів» Закону України «Про оподаткування
прибутку підприємств» визначено, що товари – матеріальні та
немайнові активи, а також цінні папери та деривати, що
використовуються в будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску
(емісії) та погашення. Відповідно до п.4.8 ст. 4 Закону України «Про
податок на додану вартість», у випадку, якщо платник податку
здійснює операції з продажу товарів,(робіт, послуг), що є об’єктом
оподаткування відповідно до п. 3.1 ст. 3 цього Закону, під
забезпечення боргових зобов’язань покупця, надане такому платнику
податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових
інструментів, випущених таким покупцем або третьою особою, базою
оподаткування є договірна вартість таких товарів (робіт, послуг),
збільшена на суму відсотків, нарахованих або таких, що мають бути
нараховані на суму номіналу такого векселя.
Векселі, отримані, але
не оплачені платником податків, або видані, але не оплачені, не
змінюють сум податкових зобов’язань або
податкового кредиту такого платника податку, не залежно від видів
операцій, по котрим такі векселі використовуються.
Відповідно до п.1.8 ст.1
Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне
відшкодування – це сума, яка підлягає поверненню платнику податків з
бюджету у зв’язку з надмірною сплатою ПДВ.
Тобто, законодавством
чітко передбачено, що однією з обов’язкових
підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану
вартість, є сплата цих сум до Державного бюджету України.
Оскільки в
цьому випадку розрахунки проводились векселями, то сума ПДВ при
купівлі товару позивачем не сплачена, як і не сплачена вартість
товару. Отже відсутній факт надмірної сплати податку, що є
обов’язковим елементом бюджетного відшкодування, а тому й відсутні
правові підстави віднесення позивачем сум ПДВ до податкового
кредиту.
Вищим
адміністративним судом України винесено відповідне рішення на
користь державної податкової інспекції і, тим самим, упереджено
незаконне відшкодування ПДВ з державної скарбниці на суму 1 636
992,00 грн.. А шахраї-керівники – будуть відповідати згідно
законодавства.
Нехай цей
випадок послугує уроком для тих, в кого ще закрадається думка
збагатитися за рахунок грошей сумлінних платників податків, і будьте
певні: всі надії на безкарність – марні!
ДПІ у Печерському
районі м. Києва |