Рішення суду на користь податківців
 

У Державній податковій інспекції у Оболонському районі м. Києва функціонує юридичне управління, одним із основних завдань якого є забезпечення супроводження справ у судах, у тому числі здійснення захисту донарахованих сум податків і зборів у судовому порядку. Для виконання поставлених завдань фахівці підрозділу організовують та ведуть позовну роботу, направлену на забезпечення надходжень до бюджетів усіх рівнів.

Найважливішою категорією з усіх судових справ, супроводження яких здійснює юридичне управління, є спори про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Так, суб’єкт господарської діяльності – фізична особа “К” звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість на загальну суму 599 тис.грн., яке було прийнято за результатами планової документальної перевірки.

Постановою Господарського суду м. Києва його позовні вимоги було задоволено та визнано недійсним зазначене податкове повідомлення – рішення. Проте, постановою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва було задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано і прийнято нове рішення по справі про відмову в задоволенні позову.

Спірне податкове повідомлення-рішення було винесене позивачу за порушення ним норм Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме пунктів 7.2.4 та 7.4.5 статті 7 щодо права на нарахування податку та складання податкових накладних та стосовно порядку включення сум податку на додану вартість до складу податково кредиту.

Суб’єкт господарювання “К” у 2005 році включив до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 402 тис.грн. по податкових накладних, що були виписані підприємством “Д”, установчі документи та свідоцтво платника ПДВ якого були визнані недійсними за рішенням районного суду. Також, позивач завищив податковий кредит на 11 тис.грн. внаслідок віднесення до його складу суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.

У своєму рішенні суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки в матеріалах справи відсутні допустимі докази, зокрема, податкові накладні, на підтвердження правомірності включення до складу податкового кредиту суми ПДВ, то висновки акту перевірки про заниження позивачем суми ПДВ на 11 тис.грн. є обґрунтованими.

Щодо віднесення позивачем до складу податкового кредиту за 2005 рік суми податку на додану вартість згідно податкових накладних, виписаних підприємством “Д”, колегія суддів зазначила наступне. Рішенням районного суду було визнано недійсними не лише установчі документи підприємства “Д”, а й фінансово-господарські документи та документи бухгалтерського та податкового обліку, підписані від імені підприємства “Д”, з моменту державної реєстрації вказаного підприємства. Крім того, свідоцтво платника ПДВ зазначеного підприємства було анульовано, про що органом державної податкової служби складено відповідний акт.

Враховуючи той факт, що податкові накладні підприємства “Д”, були виписані після набрання законної сили рішенням районного суду, то вони не відповідають вимогам Закону України „Про податок на додану вартість” та не можуть вважатися належним доказом на підтвердження правомірності формування податкового кредиту з ПДВ у відповідних періодах 2005 року. Отже, висновки ДПІ у Оболонському районі м. Києва про заниження позивачем податку на додану вартість в розмірі 402 тис.грн. є правомірними.

ДПІ у Оболонському районі м. Києва