На варті державних інтересів
 

В Україні у процесі ухилення від сплати податків найбільшого розмаху набула діяльність із приховування руху капіталів, а звідси і доходів.

Розмах прихованої діяльності можна оцінити, виходячи з конкретних фактів. Насамперед, це існування підприємств, які займаються незаконним переводом безготівкових коштів у готівкові (та навпаки), так звані “фіктивні” фірми.

Суб’єкти підприємницької  діяльності, перераховуючи кошти “конвертаційній” фірмі переслідують декілька цілей, наприклад:

Конвертація. Перерахування в цьому випадку здійснюється, як правило, за будь-які роботи (послуги), які насправді не виконуються, але фактичне виконання яких важко проконтролювати (маркетингові, інформаційні, рекламні і т.д.).

Для мінімізації власних витрат на придбання реальних товарно-матеріальних цінностей, або на оплату фактично виконаних для підприємця робіт.

Легалізація товару ввезеного (виробленого) незаконним шляхом без сплати обов'язкових податків та зборів.

Як наслідок, все це  приводить до зменшення об’єкта оподаткування у підприємств, які користуються послугами “фіктивних” підприємств, тінізації значних фінансових ресурсів, негативно впливає на міжнародний імідж України.

На сьогодні єдиним дієвим методом боротьби з “фіктивними” фірмами, а отже зі схемами ухилення від оподаткування залишається  звернення органів державної податкової служби до судів з позовами: про визнання недійсними угод укладених між діючими суб'єктами підприємницької діяльності та фіктивними фірмами, як таких, що суперечать інтересам держави; про визнання установчих (реєстраційних) документів зазначених підприємств недійсними, з метою подальшого скасування їхньої державної реєстрації.

Право органів ДПС на звернення з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних за такими угодами, а в інших випадках – коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна прямо передбачено статтею 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Мета цієї  роботи спрямована не лише на поповнення державного бюджету завдяки виявленню недійсних угод, а  й на виховання платника, переконання його у тому, що краще  працювати без допомоги  “конвертаційних”  центрів.

У Державній податковій інспекції Оболонського району м.Києва  функціонує сектор міжрайонної та міжрегіональної  взаємодії, основними завданнями  якого є розробка та здійснення заходів по виявленню суб’єктів підприємницької діяльності, які мають ознаки “фіктивності”, здійснення претензійної та ведення позовної роботи, забезпечення представництва та захисту в установленому законодавством порядку інтересів держави. 

Протягом 2006 року працівниками підрозділу подано до суду 119 позовних заяв про визнання угод недійсними на підставі статті 49 Цивільного Кодексу УРСР, статей 207, 208 Господарського Кодексу України -  на загальну суму 19 млн. 77 тис.грн. Кількість задоволених позовних заяв на користь ДПІ склала - 51 на суму 5 млн. 281 тис.грн. Відмовлено ДПІ у 19 позовах на суму  821,73 тис.грн. Постанови про відмову оскаржуються до апеляційної та касаційної інстанцій.

За підсумками 9 місяців  2007 року по категорії справ про визнання угод недійсними на підставі статті 49 Цивільного Кодексу УРСР, статей 207, 208 Господарського Кодексу України, як такі, що суперечать інтересам держави та суспільству,  направлено до суду 69 позовних заяв  на суму 1 324,74 тис.грн. У задоволенні 23 позовних заяв (сума 548,81 тис.грн.) ДПІ відмовлено. Постанови оскаржуються до апеляційної та касаційної інстанції.  Одну позовну заяву задоволено повністю на суму 41,94 тис.грн. Задоволено  частково 28 позовів – угоди визнано недійсними, але без застосування статті 208 Господарського Кодексу України (рішення оскаржуються до апеляційної та касаційної інстанції).

ДПІ у Оболонському районі м. Києва