Огляд судового рішення стосовно застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію
 товариства як платника податку на додану вартість
 

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «А...» звернулось до господарського суду із позовом до Державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, яким застосовано до платника податків штрафних санкцій по податку на додану вартість.

Рішеннями першої та апеляційної інстанції повністю підтримано позицію податківців.

Вказані судові рішення мотивовані тим, що податковим органом правомірно застосовані до позивача штрафні санкції у зв'язку із не реєстрацією останнім у якості платника податку на додану вартість після досягнення встановленого законом обігу продажу.

ТОВ «Компанія «А...», не погоджуючись із судовими рішеннями звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Зазначена касаційна скарга мотивована тим, що господарським судом та апеляційним господарським судом при прийнятті оспорюванних рішень порушено норми матеріального права України, а саме норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» крім того, судами порушено порядок застосування норм матеріального права оскільки нормативні приписи Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» мають вищу юридичну силу у порівнянні з положеннями Указу Президента «Про деякі зміни у оподаткуванні» № 857/98.

Колегія суддів встановила, що актом перевірки ДПІ зокрема встановлено, що у лютому 2004 року позивач мав обіг продажу товарів на суму 101 тис. 200 грн., однак зареєструвався як платник податку на додану вартість лише 12 серпня 2004 року. За період з 27 лютого по 12 серпня 2004 року обіг продаж склав 1 млн. 672 тис. 985 грн. Висновок вищого адміністративного суду України – відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів позивача за лютий 2004 року був 101 тис. 200 грн., тобто перевищував 3 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, встановлено, що даний факт позивачем не заперечується.

За невиконання встановленого законом обов'язку - реєстрації платником податку законодавством України передбачена відповідальність - статтею 15 Указу Президента України від 7 серпня 1998 року N857/98  «Про деякі зміни в оподаткуванні».

Так, в разі коли особа, яка зобов'язана зареєструватися як платник податку, здійснювала після закінчення граничного строку, встановленого для реєстрації її як платника податку на додану вартість, оподатковувані операції з продажу товарів (робіт, послуг) без нарахування податку на додану вартість зобов'язана сплатити штраф у розмірі податку на додану вартість, нарахованого на загальну суму такого продажу, але не менш як 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За таких обставин, касаційна скарга ТОВ «Компанії ”А...” підлягає  залишенню без задоволення, а рішення господарського суду та постанова апеляційного господарського суду - без змін.

Юридичного управління ДПА у м. Києві