Огляд судового рішення стосовно включення до бази оподаткування операцій
з продажу (міни) ощадних сертифікатів на пред'явника

Вищий адміністративний суд України розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «К...» до державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказане повідомлення-рішення суперечить діючому законодавству. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийняте за результатами тематичної документальної перевірки. Перевіркою ДПІ встановила порушення позивачем статей 3,4 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок не включення до бази оподаткування операцій з продажу (міни) ощадних сертифікатів на пред'явника, що призвело до заниження податкових зобов'язань за 2001 рік та перше півріччя 2002 року.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що податкове повідомлення-рішення винесено законно і обґрунтовано і номінальна вартість ощадних сертифікатів, якими здійснена оплата за поставлений товар повинна бути зарахована до бази оподаткування.

За результатами розгляду рішенням господарського суду Луганської області, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вказані рішення вмотивовано відповідністю оскаржуваних рішень чинному законодавству, зокрема тим, що позивачем здійснено операції, які є бартерними за своєю правовою природою, оскільки позивачем використано ощадний сертифікат, цінний папір, що використовується у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення, і цей сертифікат є товаром.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями, ТОВ «К...» звернулося з касаційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду Луганської області та постанову Луганського апеляційного господарського суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ТОВ «К...» не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 1.6 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", товари - це матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення. Ощадний сертифікат, цінний папір, що використовується у будь-яких, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення, є товаром.

Відповідно до пункту 1.19 ст. 1 цього Закону, господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, у результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг), бартером (товарним обміном). Передача ощадних сертифікатів в рахунок оплати за придбані товари, виконані роботи або одержані послуги передбачає перехід права власності на них до продавця, а тому має ознаки операції з продажу товарів.

Пунктом 1.31 ст. 1 зазначеного Закону встановлено, що продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

У відповідності з ст. З Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань. В даному випадку суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що ощадні сертифікати на пред'явника були реалізовані за номінальною вартістю іншій юридичній особі як товар.

Порядок здійснення безготівкових розрахунків регулюється Інструкцією «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» №135 від 29.03.2001р., зареєстрованій у міністерстві юстиції України 25.04.2001р. №368/5559. Згідно п.13 Інструкції при здійсненні розрахунків можуть застосовуватись акредитивна, інкасова, вексельна форма розрахунків, а також форми розрахунків за розрахунковими чеками. Розрахунковий документ - це складений відповідно до вимог цієї Інструкції, документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок одержувача. Ощадний сертифікат при здійсненні безготівкових розрахунків не міг бути використаний як засіб платежу.

Таким чином, суд зазначає, що вказані операції з застосуванням ощадних сертифікатів є об'єктом оподаткування.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судові рішення відповідають вимогам закону, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ухвалила рішення, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «К...» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області та постанову Луганського апеляційного господарського суду залишити без змін.

Юридичне управління ДПА у м. Києві