Правомірність включення в обсяг виручки коштів, які надішли на
розрахунковий рахунок підприємця від реалізації товару за договором комісії

Основним нормативно-правовим актом, який регламентує порядок та умови здійснення операцій з продажу товарів за договорами комісії, є Цивільний кодекс України.

У статті 1011 Цивільного кодексу України  зазначено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (стаття 1013 Цивільного кодексу України). 

Згідно статті 1018 Цивільного кодексу України майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.

Відповідно до статті 1020 Цивільного кодексу України, Комісіонер має право відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента, якщо інші кредитори комітента не мають переважного перед ним права на задоволення своїх вимог із грошових коштів, що належать комітентові.

Законом України 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» у статті 1 пункту 1.31 визначено, що продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

У абзаці 5 статті 1Указу Президента України від 28 червня 1999 року N 746/99 Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" визначено, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Також Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 N 39, також визначено, що у статті "Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" відображається загальний доход (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг.

У листі ДПА України від 24.05.2006 року N 5799/6/15-0416 зазначено, що для визначення бази оподаткування єдиним податком необхідно враховувати всі кошти, отримані на розрахунковий рахунок та в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), суми позареалізаційних доходів, включаючи суми страхового відшкодування, суми позитивної курсової різниці та виручку від іншої реалізації.

Таким чином, як роз’яснено ДПА України листом від 23.11.2006 р. № 13290/6/17-0416, оскільки комісіонер (фізична особа - платник єдиного податку) здійснює саме продаж (реалізацію) товару покупцям, тому сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності – платником єдиного податку на розрахунковий рахунок за здійснення операцій з продажу комісійного товару, який включає в себе і суму винагороди, вважається виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та, враховуючи положення Указу, не повинна перевищувати за рік 500 тис. гривень.

Юридичне управління ДПА у м. Києві