Підрозділи апеляцій – на захисті прав і законних інтересів платників податків

 

На сьогодні в Україні діє 3-х рівнева процедура апеляційного узгодження податкових зобов’язань в адміністративному порядку, яка розпочинається з апеляційного оскарження до органу державної податкової служби, що визначив суми податкових зобов’язань платника податку і закінчується, після повторних оскаржень, безпосередньо до Державної податкової адміністрації України та прийняття відповідного рішення.

Поряд із адміністративним оскарженням рішень органів державної податкової служби діє і судовий порядок. У випадку судового оскарження рішення контролюючого органу воно не підлягає адміністративному оскарженню. Платник податку сам вибирає, який порядок оскарження для нього більш прийнятний.

Здійснюючи контроль за сплатою податків, працівники податкових органів щоденно спілкуються з тисячами платників податків, контролюючи їх майнові інтереси та грошові потоки.

Державні податкові органи відповідно до пункту 14 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 №509-XII із змінами і доповненнями (далі по тексту – Закон про державну податкову службу), розглядають звернення громадян, підприємств, установ і організацій з питань оподаткування та, в межах своїх повноважень, з питань валютного контролю, а також скарги на дії посадових осіб державних податкових інспекцій в порядку, встановленому законом, здійснюють апеляційні процедури узгодження податкових зобов'язань.

Для виконання норм законодавства щодо апеляційного узгодження сум податкових зобов’язань в структурі регіональних органів державної податкової служби та в центральному апараті ДПА України створені спеціальні підрозділи апеляцій, а починаючи з 2005 року в податкових інспекціях створено відділи (сектори) апеляцій з розгляду первинних скарг платників податків, а де створення таких окремих структурних підрозділів не доцільно, то розгляд первинних скарг покладено на уповноважених працівників інших структурних підрозділів податкових інспекцій.

У податковому законодавстві України процедури апеляційного узгодження податкових зобов’язань і оскарження рішень органів державної податкової служби в адміністративному порядку визначаються статтею 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-III із змінами і доповненнями (далі по тексту – Закон №2181).

Порядок і механізм процедури визначено Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (затверджено наказом ДПА України від 11 грудня 1996 року №29 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 1996 року за №723/1748 у редакції наказу ДПА України від 2 березня 2001 року №82) із змінами та доповненнями (далі по тексту - Положення).

Відповідно до статті 5 Закону №2181 у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Скарга (заява), подана із дотриманням порядку і строків, визначених нормами Положення, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої скарги (заяви) до органу державної податкової служби до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів (у разі якщо строк розгляду скарги не продовжено, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомлено про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку), від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Державна податкова адміністрація (інспекція) при розгляді скарги (заяви) платника податків перевіряє законність і обґрунтованість рішення (податкового повідомлення), що оскаржується, і приймає одне з таких рішень:

1) залишає рішення (податкове повідомлення), яке оскаржується, без змін, а скаргу (заяву) без задоволення;

2) скасовує в певній частині рішення (податкове повідомлення), яке оскаржується, і не задовольняє скаргу (заяву) платника податків в певній частині;

3) скасовує рішення (податкове повідомлення), яке оскаржується, і задовольняє скаргу (заяву) платника податків;

4) про податковий компроміс;

5) збільшує суму податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу;

6) залишає у випадках, передбачених статтею 8 Закону України "Про звернення громадян", скаргу (заяву) без розгляду та повертає її автору.

Відповідно до вимог Положення платники податків можуть оскаржити в адміністративному порядку:

1) податкові повідомлення про визначення сум податкових зобов'язань, штрафних (фінансових) санкцій та податкових вимог щодо податкового боргу;

2) рішення про:

·        узгодження операцій із заставленими активами платника податків;

·        розподіл суми податкових зобов'язань або податкового боргу між платниками податків, що виникають унаслідок реорганізації;

·        погашення податкових зобов'язань, забезпечених податковою заставою, до проведення реорганізації;

·        установлення солідарної відповідальності за сплату податкових зобов'язань платника податку, що реорганізовується;

·        поширення права податкової застави на всі активи платника податків, який створюється шляхом об'єднання інших платників податків;

·        продаж активів, що перебувають у податковій заставі;

·        арешт активів;

·        дострокове розірвання договорів про розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань за ініціативою органу державної податкової служби;

·        подання платником податків нової податкової декларації з виправленими показниками;

3) постанови про накладення адміністративних стягнень.

Проте, не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (розрахунку).

У скарзі (заяві) має бути зазначено:

1) прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання фізичної особи - платника податку, а для юридичної особи - платника податку - її найменування, місцезнаходження, а також адресу, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) за скаргою (заявою);

2) найменування органу державної податкової служби, яким видано податкове повідомлення або рішення, що оскаржується, дата і номер;

3) суть порушеного питання, прохання чи вимоги й обґрунтування незгоди платника податків із сумою податкового зобов'язання, визначеною органом державної податкової служби в податковому повідомленні, або незгоди з іншим рішенням органу державної податкової служби;

4) про подання чи неподання позовної заяви до суду про визнання недійсним податкового повідомлення або рішення органу державної податкової служби, а також про повідомлення чи неповідомлення відповідного органу державної податкової служби про подання повторної скарги (заяви) органу державної податкової служби вищого рівня;

5) підпис фізичної особи - платника податку або уповноваженої на те особи, а для юридичної особи - платника податку - підпис керівника або представника юридичної особи - платника податку, скріплений печаткою юридичної особи - платника податку;

6) перелік документів і розрахунків, що додаються до скарги (заяви), у разі надсилання скарги (заяви) поштою додається опис укладеного та повідомлення про вручення.

Скарга (заява) повинна бути викладена в письмовій формі та надіслана до органу державної податкової служби поштою з повідомленням про вручення або передана фізичною чи юридичною особою - платником податку через представника.

До документів, які додаються до скарги (заяви), належать: податкове повідомлення про визначення суми податкового зобов'язання; акт перевірки та інші документи (розрахунки), на підставі яких визначено податкове зобов'язання; первинна скарга платника податків та документи, що підтверджують докази незгоди платника податків з визначеною сумою податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій або неправомірність прийнятого органом державної податкової служби рішення.

Платник податку також повинен повідомити про подання чи неподання позовної заяви до суду про визнання недійсним податкового повідомлення або іншого рішення органу державної податкової служби, оскарження до суду постанови по справі про адміністративне правопорушення, наявність постанови про порушення кримінальної справи.

Скарга повинна бути подана до органу державної податкової служби протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення органу державної податкової служби.

Але, якщо відповідно до закону орган державної податкової служби самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень органу державної податкової служби протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення або відповіді органу державної податкової служби на скаргу, замість десятиденного строку

 

Зазначений тридцятиденний термін для оскарження поширюється:

1) на суми податкового зобов'язання із земельного податку, нарахованого громадянам - власникам земельних ділянок та землекористувачам;

2) на суми податкового зобов'язання з прибуткового податку з громадян, нарахованого фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності, громадянам, іноземним громадянам та особам без громадянства на підставі подання ними декларацій про очікувані або про фактично одержані доходи;

3) на рішення про: розподіл суми податкових зобов'язань або податкового боргу між платниками податків, що виникають унаслідок реорганізації; установлення солідарної відповідальності за сплату податкових зобов'язань платника податку, що реорганізовується; поширення права податкової застави на всі активи платника податків, який створюється шляхом об'єднання інших платників податків.

Важливо знати і дотримуватися особливостей порядку оскарження рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій органу державної податкової служби, крім штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про оподаткування та за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, може бути оскаржене в державній податковій адміністрації (інспекції) вищого рівня протягом одного року з моменту (дня) його прийняття, але не пізніше одного місяця з дня надсилання (вручення) рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій платнику податків, якщо інший порядок та строки оскарження не зазначено в законодавчому акті, яким передбачено штрафні (фінансові) санкції та їх застосування органами державної податкової служби (пункт 16 Положення).

Скарга подається (надсилається поштою з повідомленням про вручення):

1) на рішення державної податкової інспекції в районі, міжрайонної, міської (міст з районними державними податковими інспекціями), об'єднаної або спеціалізованої державної податкової інспекції - до державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

2) на рішення державної податкової інспекції в районі міста з районним поділом, крім міст Києва та Севастополя, - до державної податкової інспекції у місті;

3) на рішення регіональних управлінь Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України - до Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України;

4) на рішення державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України - до Державної податкової адміністрації України.

До документів, які необхідно додати до скарги, належать ксерокопії:

1) акта перевірки, за наслідками якої прийнято рішення;

2) рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій;

3) зауважень та пояснень, якщо вони були подані платником податків під час перевірки і розгляду матеріалів перевірки, інших документів, що засвідчують обставини справи.

Розгляд скарг на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій і прийняття рішень відбувається у тридцятиденний строк з дня надходження скарги до органів державної податкової служби. Прийняте рішення за наслідками розгляду скарги вручається або надсилається платнику податків, який її подав, і державній податковій інспекції (адміністрації), регіональному управлінню Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України, рішення якого оскаржувалося.

У разі коли орган державної податкової служби надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до органу державної податкової служби вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до органу державної податкової служби вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження.

До скарги також необхідно подати належної якості ксерокопії рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, а у відповідних випадках повторної скарги (заяви) платника податків, та інші наявні у платника податків документи, що засвідчують обставини справи.

Якщо в повторній скарзі (заяві) порушуються питання або додаються документи, що не були предметом оскарження та розгляду за первинною скаргою, то такі питання і документи не підлягають розгляду по суті, а заявник інформується про необхідність розгляду цих питань органом державної податкової служби, рішення якого оскаржується.

Особа, яка подала скаргу (заяву) на податкове повідомлення, податкову вимогу, рішення, постанову по справі про адміністративне правопорушення органу державної податкової служби, має право:

1) особисто викласти аргументи особі, що перевіряла скаргу (заяву), та брати участь у перевірці поданої скарги (заяви);

2) ознайомитися з матеріалами перевірки;

3) подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом державної податкової служби, який розглядає скаргу (заяву);

4) бути присутньою при розгляді скарги (заяви);

5) користуватися послугами адвоката або уповноваженого представника, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

6) одержати письмову відповідь про результати розгляду скарги (заяви);

7) висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду скарги (заяви);

8) вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом неправомірних рішень;

9) відкликати або анулювати подану скаргу (заяву) в будь-який час до прийняття рішення за наслідками розгляду скарги (заяви). Відкликання або анулювання скарги (заяви) проводиться за письмовою заявою особи, яка подала скаргу (заяву).

Скарги, подані з порушенням зазначеного строку, не розглядаються органами державної податкової служби, Департаментом з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України.

Процедура адміністративного оскарження закінчується:

·        останнім днем строку, передбаченого нормами Положення, для подання скарги (заяви) про перегляд рішення органу державної податкової служби у разі коли така скарга (заява) не була подана у зазначений строк;

·        днем отримання платником податків рішення органу державної податкової служби про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;

·        днем отримання платником податків рішення органу державної податкової служби, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків.

У випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Керівництвом Державної податкової адміністрації у м. Києві приділяється значна увага роботі з розгляду скарг та захисту законних прав платників податків. Стан цієї роботи систематично аналізується, вивчаються причини, що зумовлюють надходження обґрунтованих скарг і періодично з врахуванням матеріалів перевірок підвідомчих податкових органів зазначені питання розглядаються на засіданнях колегій та вживаються заходи, спрямовані на підвищення якості податкового контролю і поліпшення роботи з розгляду скарг платників податків. Зокрема прийнято розпорядження ДПА у м. Києві від 23.04.2007р. №80-р “Про заходи, спрямовані на зменшення кількості скарг платників податків та поліпшення роботи з їх розгляду” яким затверджено План заходів, спрямованих на зменшення кількості обґрунтованих скарг платників податків.

Забезпечення захисту прав і законних інтересів платників податків і громадян при оскаржені ними в адміністративному порядку рішень ОДПС, а також своєчасне реагування на проблемні питання, підняті у скаргах (апеляціях), аналіз причин, що породжують їх надходження та вжиття заходів щодо упередження скарг на діяльність податкових органів є основним і ключовим завданням підрозділів апеляцій ДПА у м. Києві.

 

Управління апеляцій ДПА у м. Києві