Виявлено факти порушення податкового законодавства, які  призвели до втрат бюджету у вигляді недоотримання значних коштів

 

Управлінням контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД ДПА у м. Києві було виявлено схему, застосування якої призвело до втрат бюджету у вигляді недоотримання значних коштів, а саме:

Банком, в порушення пп.5.2.4 п.5.2 ст.5, пп.12.2.1 та пп.2.2.2 п.12.2 ст.12 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств”, завищено суми валових витрат в частині формування страхового резерву під нестандартну заборгованість за позабалансовими    операціями     (зобов’язаннями )   на   загальну   суму   18 834,7 тис. грн.

Перевіркою правомірності віднесення до складу валових витрат сум, сформованого страхового резерву встановлено, що в перевіряємому періоді Банком завищено суму валових витрат в частині формування страхового резерву сформованого в результаті наступних банківських операцій:

1)Формування страхового резерву під гарантії без грошового покриття:

Банком дана операція була класифікована як „субстандартна” та проведено формування страхового резерву із віднесенням до складу валових витрат, в розмірі 20% від гарантійних сум, з урахуванням забезпечення на суму 2 369,9 тис. грн.

Вимог по уплаті вищевказаних гарантій до Банку не надходило, не встановлено фактичного перерахування Банком коштів по наданим гарантіям, фактична заборгованість по гарантіям була відсутня.

2)Формування страхового резерву під авалі:

До заборгованості за кредитними операціями, що становлять кредитний портфель банку, зокрема,  належать гарантії та авалі, що надані клієнтам (крім банків).

Відповідно до пп.12.2.1 п.12.2 ст.12 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств”, – Будь-який банк, а також будь-яка небанківська фінансова установа, створена згідно з нормами відповідних законів, крім страхових компаній та недержавних пенсійних фондів (далі - фінансові установи), зобов'язані створювати страховий резерв для відшкодування можливих втрат по основному боргу (без процентів та комісій) за всіма видами кредитів (у тому числі консолідованим іпотечним боргом), а також гарантій, порук, придбаних цінних паперів (у тому числі іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю), інших активних банківських операцій, які відносяться до їх господарської діяльності згідно із законодавством.

Згідно з пп.12.2.2 п.12.2 ст.12 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств”, – з урахуванням положень підпункту 12.2.3 цієї статті створення страхового резерву здійснюється фінансовою установою самостійно у розмірі, достатньому для повного покриття ризиків неповернення основного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними нестандартними за методикою, яка встановлюється для банків Національним банком України, а для небанківських фінансових установ - спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, а також за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними безнадійними згідно з нормами цього Закону.

Податковим законодавством, а саме: п.1.11 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств”,  встановлено, що кредит – це кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним та фізичним особам на визначений строк та під процент.

Підпунктом 1.11.1 п.1.11 ст.1 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств”, визначено, що “Фінансовий кредит - кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. Правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним банком України (стосовно банківських кредитів)...”.

Таким чином, банком – за рахунок валових витрат – створюється страховий резерв для покриття ризиків неповернення основного боргу за активними банківськими операціями, зокрема для кредитних операцій – за коштами, які фактично надаються у користування.

Виходячи з вищевикладеного, обов’язковою умовою включення витрат на формування банком страхового резерву до складу валових витрат є наявність заборгованості (основного боргу) перед банком. При цьому за позабалансовими рахунками обліковуються зобов’язання за укладеними, але ще не виконаними договорами, тобто без фактичного надання коштів дебіторам. Таким чином, у Банку відсутній ризик неповернення йому боргу за коштами, які фактично не надані позичальникам (дебіторам).

Таким чином, Головним Банком, в порушення підпункту 5.2.4 п.5.2 ст.5, підпунктів 12.2.1 та 12.2.2 п.12.2 ст.12 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств”, завищено суми валових витрат в частині формування страхового резерву під нестандартну заборгованість за позабалансовими операціями (зобов’язаннями) на загальну суму 16 464,8 тис. грн. та  в порушення пп.12.2.2 п.12.2 ст.12 Закону-1, Головним Банком сформовано резерв під гарантії із 100 % грошовим покриттям гарантійної суми, за відсутності ризиків неповернення основного боргу.

Управління контролю за фінансовими
установами та операціями у сфері ЗЕД
ДПА у м. Києві