|
До державної казни повернуті кошти
Нещодавно співробітниками ДПІ у Печерському районі м. Києва
здійснено перевірку суб’єкта господарювання щодо правильності
обчислення та достовірності заявленого до відшкодування з
бюджету податку на додану вартість підприємства «А» в розмірі
4982014 грн.
Для підтвердження правомірності відшкодування зазначеної суми працівниками управлінням аудиту юридичних осіб було направлено зустрічні перевірки по ланцюгам поставки продукції . Відповідно до перевірки згідно договору поставки товарів ТОВ «Б» (посередник) поставило покупцю ТОВ «А» товар - взуття жіноче згідно податкових накладних - № 1 у кількості 171 пара на суму 89315,35 грн., у т.ч. ПДВ 14885,89 грн. та № 2, у кількості 5729 пар на суму 29891393,45 грн., у т.ч. ПДВ 4981898,91 грн. ТОВ «А» здійснювало оплату за отриманий товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Б», що підтверджено виписками банку. Взуття жіноче, модельне придбано ТОВ «Б» у підприємства «В», яке є його виробником. Працівниками встановлено, що основним видом діяльності підприємства «В» є виробництво взуття та оптова торгівля взуттям. На виконання умов договору підприємство «В» згідно податкової накладної відвантажило ТОВ «Б» получобітки модельні жіночі на суму 24982776 грн., в т.ч. ПДВ 4996555,2 грн. Фактичне відвантаження товару підтверджується видатковою накладною. Розрахунки між підприємствами щодо купівлі-продажу проведені у вексельній формі. Офісне, складські приміщення та виробничі потужності є власністю підприємства «В», що підтверджено документально. Придбане взуття ТОВ «А» на умовах договору комісії передало підприємству «Г». Щодо наявності складських приміщень для зберігання товару, встановлення виду транспорту для перевезення товару та його вантажопідйомності, виду та умов паркування відділом аудиту юридичних осіб направлено запит керівнику ТОВ «А» з проханням надати інформацію з підтверджуючими документами З отриманої офіційної відповіді від ТОВ «А» вказано, що придбаний у ТОВ «Б» товар перебуває на орендованих складах підприємства «Г», транспортування здійснюється за рахунок комісіонера. Як виявилося пізніше, підприємство «Г» є фіктивним підприємством, зареєстрованим на підставну особу, яке використовується рядом осіб у схемах по конвертації коштів, незаконного відшкодування ПДВ. Особам причетним до державної реєстрації підприємства «Г» пред’явлено обвинувачення за ст. 27 п. 3, 5, 205 ч. 2 КК України Посадові особи - справжні засновники, повідомили, що з підприємством «Г» не було укладено договори оренди складських приміщень для зберігання, товарно-матеріальні цінності ТОВ «А» за вказаною адресою не зберігалися Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.09.97 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, обумовлено, що «право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті платником податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов’язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару» Оскільки не має змоги встановити зобов’язання по сплаті податку на додану вартість та фактичну надмірну сплату податку на додану вартість до бюджету, сплачену постачальником товару ТОВ «Б», немає підстав для підтвердження податкового кредиту ТОВ «А» за період перевірки у розмірі 4982014 грн., який при проведенні відповідного розрахунку формує суму бюджетного відшкодування. Приховування та мінімізація доходів – не поодинокий негативний у суспільстві випадок. Працівники ДПІ у Печерському районі м. Києва постійно проводять роботу щодо попередження втрат бюджету від незаконних операцій щодо мінімізації доходів, в тому числі, й незаконного відшкодування ПДВ. Адже своєчасне виявлення правопорушень податкового законодавства та запобігання «злісним» подібним випадкам означає, що податківці повсякчас намагаються «врятувати» державну казну від розкрадання коштів, стоять на сторожі інтересів народу.
Управління масово-роз’яснювальної |
