Історична довідка

Землі, на яких розташувався Деснянський район м.Києва, мають давню історію.
      Як відомо, Київ за часів середновіччя був містом-фортецею. В системі його оборонних споруд значну роль відігравали навколишні містечка, що мали укріплені замки. На півночі це був Вишгород, на півдні - Трипілля, на сході - Вигурівщина, розташована біля річки Десенки.
      Виникнення фортеці Городець вчені відносять до кінця Х-ХІ століть. З цього часу починається безперервна історія Вигурівщини, яка колись називалась Милославичі, про що є згадування в Іпатієвському літописі 1151 року.
      В писемних джерелах ХVI-XVII століть Вигурівщина згадується як місцевість, подарована власником Яном Вигурою (звідси, ймовірно, і походить назва місцевості) Михайлівському Золотоверхому монастирю, що було юридично закріплено універсалом Богдана Хмельницького в 1654 році.
      Перша письмова згадка про землі, на яких розташовано Деснянський район міста Києва належить до 1667 року.
      За часів Київської Русі тут був заміський палац з угіддями Юрія Долгорукого, що називався "Раєм". Звідси відкривався чудовий краєвид правого берега Дніпра, прикрашений золотими склепіннями київських соборів.
      Згодом ці стародавні землі входили до складу Броварської, потім - Микільсько-Слобідської волостей Остерського уїзду Чернігівської губернії.
      В 1927 році територія перейшла в підпорядкування Київської міськради, а в 1932 році - увійшла до складу Петровського (Подільського) району м.Києва.
      В 1935 році на базі земель селищ Осокорки, Позняки, Биківня, Аварійного, хуторів Червоного та ім. Т. Шевченка, бувших слобідок Микільської, Кухмистерської, Воскресенської та Передміської було створено Дарницький район, з території якого в 1969 році було виділено Дніпровський район, частина якого в 1987 році, в свою чергу, відійшла до сучасного Деснянського (Ватутінського) району.

Як адміністративно-територіальну одиницю в складі м. Києва Ватутінський район було утворено 30 грудня 1987 року Указом Президії Верховної Ради України. Назву було присвоєно на честь генерала армії М.Ф.Ватутіна.

В результаті проведеної територіальної реформи у м. Києві Ватутінський район у жовтні 2001 року було перейменовано на Деснянський.

До складу району входять селища Биківня та Троєщина.

Опис (Блазонування)

Щит ­(пізньоготский) четирьохчастинний, розсічений срібною хвилястою перев“яззю:
1. на синьому тлі Архангел Михаїл у білому вбранні, підперезаний золотим поясом та в малиновому плащі. У правиці тримає вогняний меч-промінь та білий щит з золотим грецьким хрестом у лівій руці
2. на малиновому тлі три золотих старокиївських гривні
3. на зеленому тлі білий журавель з золотим ключем (борідкою донизу), з червоними ногами та клювом
4. на зеленому тлі золоте стилізоване зображення старовинного княжого двору
Щит орнаментований срібним стилізованим рослинним орнаментом з листя чаполочі(зубрівки).Навершиєм щита є тризуб (трисуття). На місці девізу – напис „Деснянський район“. 

Значення геральдичних елементів герба району

1. Пізньоготский щит, відповідний щиту державного герба, базується на осучасненій формі варязького та ранньоготського щитів,  які у сиву давнину наші прабатьки лаштували на воротах Константинополя
2. Перев’язь у вигляді хвилястої стрічки є всесвітній символ води, що акцентує назву району
3. Зображення на основному правому верхньому полі щита в центральній частині герба головного символу міста Києва Архангела Михаїла символізує те, що його носій, тобто Деснянський район, виступає як спадкоємець і виразник генеалогічної лінії розвитку  стародавнього міста. Михаїл Архангел в іпостасі Архістратига небесного воїнства ангелів є втіленням вищого заступництва у боротьбі з темними силами, покровитель слов’янських народів
4. Золоті гривні часів Київської Русі на гербовому полі символізують сучасний Національний монетний двір та вказують на зв’язок фінансової політики Київської Русі, могутньої, економічно розквітлої держави, та суверенної України, монетарну політику якої уособлює Національний монетний двір
5. Журавель – “Божа птиця“, птах сонця, один з найстародавніших культових птахів прадавніх українців. Являє собою символ охоронця домашнього вогнища, родинних традицій та звичаїв, а також символ вірності і постійності до них. Ключ є символом безпеки, щоб застерегтися від небажаних ворожих сил
6. Золоте стилізоване зображення старовинного княжого двору на гербовому полі – це відгомін існування на теренах району князівських резиденцій ще з ХІ сторіччя
7. Рослинний орнамент, створенний із стилізованого листя трави "чаполоч" (зубрівка), за українською міфологією символ добрих сил природи та світової гармонії, повязаний із богинею Ладої-Живою. Це як відгомин часів, коли на теренах району були мисливські угіддя, луки, діброви
8. Тризуб (трисуття) символізує належність району як адміністративно-територіальної одиниці не лише до української держави, але й до міста, де цей символ зародився ще за часів Київської Русі. За давніми уявленнями золоте Трисуття складали Яв – світ явний, Нав – світ невидимий, духовний і прав – світ законів матеріального і духовного буття.

Значення металів та тінктур (емалів)

Золото (жовтий) - втілює багатство, справедливість, милосердя, щиросердя, сталість, силу і вірність
Срібло (білий) – символ чистоти, доброти і невинності, шляхетності та цнот
Блакить (синій) – символ краси, ясності, м’якості, величі, чистоти помислів, духовності, мудрості, добробуту
Пурпур (малиновий) – символ гідності, сили і могутності
Червоний (червець) – символ влади, сили і мужності
Зелене – символ достатку, надії та плодючості